Cocaine Fish Scale Лабинск

Ну, приветики всем вечером! Сегодня история про меня, друзья, и как я купил кокаин, а потом устроился директором. Пойдем по порядку, начнем с самого начала. Чуть ли не каждый день я закладывал себе по палецу закладки, чтобы получить порцию прухи. Без колеса - это так, к слову, я тоже обожал. Ого, какая прелесть! Только этого не хватало - стать таблетологом, чтобы давать народу колесо в виде маленькой таблеточки. Эх, мечты! И вот, однажды, крутая идея пришла ко мне в голову. Я решил купить кокаин и, чувствуя прокачку адреналина, выдать себя за крутого директора при устройстве на работу. Такое не каждому снилось! Начал я поиски с того, что связался со своей широкой курительной смесью - Олегом, и попросил его помочь с доставкой. Он оказался неплохим отгоном, и сказал, что знает классного поставщика. Другой день, вечерок, и мы с Олегом шли по улицам, когда вдруг он остановил меня и сказал: «Эй, дружок, машинка появилась у нас, прекрасная и надежная!» Я понял, что речь шла о нашей добыче. Уже прямо чувствовал, как пруха будет пальцами скользить. В результате нашлись с ним источники, и я наконец-то пришел в свой рай. Сказали мне, что нужно было только организовать встречу с поставщиком и немного поковыряться в своем «директорском» мешочке. День Х подошел. Встреча состоялась, и мне на глаза попалась штука, которую я ждал все это время - коричневая масса в пакетике. Я был готов умереть от прухи прямо на месте! Но полиция нас в последнюю минуту догнала, и мои мечты разбились о землю вместе с наркотиками. Ну что? Жизнь продолжается! Я вернулся в свою нелюбимую реальность, искал других возможностей, и пахал как угорелый! Но вот однажды меня позвал шеф и сказал: «Ты, пацан, крут и тру, умеешь делать великие дела. Теперь ты - директор!» Вот так и получилось, что я, наркоман комик, купивший кокаин, шлялся по городу со своим прухойшным другом, и теперь должен управлять делами компании. Ну что сказать? Жизнь прекрасна, братва! Все мои мечты сбылись! Так что, друзья, не забывайте, что жизнь полна неожиданностей и странных поворотов. Иногда имеет смысл рискнуть и делать что-то безумное. Если уж я, простой наркоман комик, смог стать директором, то вы тоже можете достичь великих высот! Миру-мир, студентам - пиво!

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.